КРЕМЕНЧУК

ПАМʼЯТІ   ГЕРОЇВ


Герої не вмирають

Личманенко Віталій Вікторович


Дата народження

23.02.1977

Дата загибелі

16.01.2023

Звання

солдат

Вік

45 років


Личманенко Віталій Вікторович «ЛИХО» народився 23 лютого 1977 року в місті Кременчук. 7 березня 2022 року призваний на військову службу до лав Збройних Сил України, мав звання – солдат-гранатометник піхотного батальйону військової частини А2573, 3-тя окрема танкова Залізна бригада. Загинув 16 січня 2023 року в результаті бойових дій, захищаючи Україну, під час виконання бойового завдання поблизу с. Комісарове, Куп’янського району Харківської області. Віталій «ТАЛІК» – найкращий тато, коханий чоловік, умілий син та вірний друг. Добрий і чуйний, завжди допомагав усім, хто цього потребував. 23 лютого 2022 року Віталій затишно у колі родини відсвяткував своє 45-річчя. А 24-го почалася повномасштабна війна… І він не зміг залишитися байдужим. Сказав: «Я йду, аби тут родина спокійно жила!» У перший же день російського вторгнення пішов до військкомату, кілька днів стояв у довгій черзі добровольців, щоб отримати можливість захищати країну від агресора. Довгі місяці воїн-Герой боронив рідну Батьківщину разом зі своїми побратимами. До кінця був вірним присязі, виявляв стійкість і мужність. У військового залишилися дружина з донькою, батьки та сестри. Віталій завжди був борцем – постійно займався спортом, займався греко-римською боротьбою, став кандидатом у майстри спорту, захоплювався художнім фотографуванням, був капітаном команди КВК, гарно співав і грав на гітарі, був позитивною людиною, завжди усміхався, був Лідером, дуже відповідальним, його поважали у колективі. Людина з великої літери. Віталій запам’ятався світлою особистістю - мав світле обличчя, світле волосся та "світлі" погляди. Справедливий патріот, який чітко розставляв все на свої місця, якщо щось було не так. З червоним дипломом закінчив Кременчуцьке Вище Професійне Училище № 7 за професією "Електромеханік по засобах автоматики та приладах технологічного обладнання, молодший спеціаліст-організатор машинобудівного виробництва". Здобув вищу освіту, працював у ТОВ ВКП «Котлогаз» електромонтажником-налагоджувальником відділу з електромонтажу, наладки та сервісу, постійно самовдосконалювався, мав ступінь вищої освіти бакалавр у галузі знань "Електроніка та телекомунікації" за спеціальністю "Електроніка", і продовжував навчання в КрНУ імені Остроградського на магістратурі за спеціальністю № 172 «Телекомунікації та радіотехніка». Віталій повторював своє життєве кредо: «Нам всім важко, дуже важко, але вже ніколи не буде соромно», цитуючи слова Валерія Залужного. Пам’ять про Героя залишиться назавжди в серцях близьких, рідних, побратимів, друзів та колег.