Герої не вмирають
Гордієнко Юрій Васильович
Дата народження
02.03.1969Дата загибелі
17.05.2023Звання
молодший сержант
Вік
54 рокиНародився Юрій Васильович 2 березня 1969 року в селищі Павлиш. Коли герой був маленьким, родина переїхала до м. Кременчук. Навчався в школі № 28 міста Кременчук. Із дитинства Юрій був енергійним, активним, дуже комунікабельним, «душею» компанії. Був завжди усміхненим, упевненим у собі. У школі навчався дуже добре. Герой мав мав трохи бунтарський характер, але непокірність та була за справедливість. Ця риса була ключовою, він не вагаючись став на захист Батьківщини від непроханих гостей. В юності Юрій займався боксом, був надійним захисником молодшої сестри. Здобувши середню освіту, вступив до професійно-технічного училища №22 та отримав професію оператора - налагоджувальника верстатів з програмним керуванням. Згодом став майстром виробничого навчання у своєму навчальному закладі. Пізніше працював за фахом на Кременчуцькому автомобільному заводі. Герой був хорошим люблячим батьком та чоловіком, чудовим сином, братом і дядьком. Своєю турботою завжди огортав рідних. А ще - був справжнім патріотом своєї Батьківщини. Ще у 2015 році за власною волею приєднався до славного полку «АЗОВ», воїни якого прославились незламністю та стійкістю. Щоб вступити до полку, пройшов надскладні випробування. Важко було не лише фізично, а й морально. Відслуживши за контрактом, повернувся до праці будівельника. Герой виконував бойові завдання у Миколаївській, Запорізькій, Рівненській областях, а потім – у Бахмуті. Відданість та хоробрість Юрія Гордієнка високо відзначено командуванням: у лютому 2023 року був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України - «Сталевим Хрестом». 17 травня 2023 року молодший сержант Юрій Васильович Гордієнко, вірний військовій присязі, загинув, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України. У боях за те, аби могли жити всі ми, поклав своє серце сильний і мужній співвітчизник, котрому судилося б принести ще чимало добра і радості своїй родині, Україні, але... Похований герой у селищі Павлиш Кіровоградської області, але все життя ,з раннього дитинства і до початку війни, жив і працював у Кременчуці. Кавалер ордену «За мужність» 3-го ступеню(посмертно)