Чех Роман Владиславович

---

Дата народження

10.02.1996

---

Дата загибелі

25.02.2024

---

Звання

---

Вік

28 років

---

Чех Роман Владиславович – військовослужбовець 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Молодший лейтенант, командир 2 парашутно-десантного взводу 11 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону. Народився 10.02.1996 у місті Кременчук. Із дитинства зростав у любові до своєї країни, дуже любив тварин, добре грав у шахи, футбол, любив історію та природничі науки. Навчався в гімназії № 6. Був переможцем міських та обласних олімпіад з хімії та астрономії. В 2013 році вступив до Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна на хімічний факультет. Здобув освітній ступінь магістра. Працював за спеціальністю на фармацевтичних підприємствах Харкова та Сум, займався виготовленням лікарських засобів. Як згадують батьки, ще з часів початку Революції Гідності їх син не міг стояти осторонь та брав активну участь у мітингах на Майдані Свободи м. Харкова. Вони з сумом зазначають, що у Романа було багато шансів побудувати щасливе майбутнє, адже він був визнаний членом чеської діаспори в Україні, але хлопець вирішив залишитися у своїй країні. Повномасштабне вторгнення застало Романа та його дружину у м. Суми. Місто потрапило в оточення і людям довелося брати багато чого в свої руки. Роман відразу долучився до патрулювання міста. Пізніше, коли місто було знято з оточення та після повернення частини співробітників на підприємство, чоловік відчув своїм боргом вступити до лав ЗСУ. Як пригадує дружина, слова, після яких вона зрозуміла, що по-іншому з ними не буде: «Як я буду дивитися в очі хлопцям, які повернуться з війни без рук і без ніг? Мою роботу можуть виконувати й інші». На заперечення, що він не має досвіду та ніколи не тримав у руках зброї, відповідав: «Всі колись щось не вміли. Ходити, говорити, але ж навчилися. Якби нас захищали тільки ті, хто щось вміє, ми вже б програли цю війну». Дружина та родина Романа допомагали й підтримували його на цьому складному шляху боротьби з ворогом. Проходив навчання у 199-ому навчальному центрі ДШВ, з якого був розподілений в 25 ОПДБр (Січеславська). Спершу займав посаду стрільця. За проявлену відвагу, відповідальність, рішучість та хист до планування був назначений командиром відділення. В березні 2023 року пройшов підготовку у Військовій академії (м. Одеса) та здобув офіцерське звання – молодший лейтенант, після чого займав посаду командира взводу. Побратими діляться, що «Чех» був командиром, з яким було не страшно йти в бій, бо він завжди думав про людей та вмів знайти підхід до будь-кого. Бойовий принцип Романа як командира: «Першим в бій – останнім з бою». У подальшому підвищував кваліфікацію за кордоном, а саме у Великій Британії та Німеччині. Передавав досвід, радо ділився своїми знаннями та був хорошим наставником для своїх побратимів. За час військової служби Роман виріс від стрільця до командира взводу. Брав участь у боях на Луганщині, Харківщині та Донеччині. Був нагороджений відзнакою «Знак Доблесть» за оборону Лиману. Має посвідчення Учасника бойових дій. У молодому чоловікові вбачали потенціал та перспективу. Із таких як Роман мав би складатися кістяк нашої армії. Із командирів, які здобули досвід в бою, а не після закінчення військової кафедри. Але, на жаль, війна забирає у нас кращих. 25 лютого 2024 року десантник віддав своє життя за всіх тих, кого любив. Чех Роман загинув поблизу н.п.Орлівка Покровського району Донецької області. Більше року залишався в статусі безвісти зниклого, а тепер спочиває на рідній землі. Похований 2 квітня 2025 року на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань Захисників та Захисниць України у місті Кременчук. У Чеха Романа залишилися дружина, батьки, брат, які все життя будуть відчувати біль від непоправної втрати. Прожив коротке, але гідне, цікаве, насичене життя! Життя достойної людини та вірного сина України! Герою навіки 28!