КРЕМЕНЧУК

ПАМʼЯТІ   ГЕРОЇВ


Герої не вмирають

Житній Євгеній Дмитрович


Дата народження

09.10.1993

Дата загибелі

08.04.2025

Звання

солдат

Вік

31 рік


Євгеній Житній народився 9 жовтня 1993 року в місті Кременчук Полтавської області. Шкільне життя проходило в Кременчуцьких школах № 14 та № 1. Захоплювався музикою, навчався в музичній школі, грав на барабанній установці. З 2009 р. по 2012 р. навчався в Кременчуцькому льотному коледжі НАУ за спеціальністю "Авіаційний технік-механік". Та вміння куховарити і бажання стати кухарем привели Женю в професійно-технічне училище 26, де він здобув професію кухаря-кондитера. Юнаком приїхав у столицю України підвищувати кваліфікацію і вступив на навчання у Київський коледж ресторанного господарства національного університету харчових технологій. Після навчання одружився і вирішив разом із дружиною та двома синами залишитися в Києві. Займався улюбленим куховарством у відомих ресторанах столиці. Та якось, потрапивши у Вишгород, закохався в місто і обрав його місцем для подальшого життя. Саме з Вишгородом повʼязані найприємніші спогади. Евгеній вирішив піти добровольцем захищати Україну та своїх двох синів. Євгеній Житній на позивний «Кремінь» ледь дочекавшись оформлення документів, вирушив на бойові дії. Разом з побратимами штурмував село Нестерянка Запорізької області. Ледь не загинувши та втративши двох побратимів, «Кремінь» продовжив воювати. Вправно виконував будь-які бойові завдання. На дорозі життя під Бахмутом отримав кульове поранення в руку. Пройшов курс лікування та реабілітації. І знов повернувся в стрій до побратимів. Солдат, розвідник Євгеній Житній неодноразово був нагороджений відзнаками Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Та 8 квітня 2025 року виконуючи чергове бойове завдання під Купʼянськом Харківської області Євгеній «Кремінь» Житній загинув. Загинув як Герой, віддавши своє життя за вільну і незалежну Україну, за синів - Лева та Максима. І пам'ять про нього житиме вічно.