Герої не вмирають
Жданов Владислав Миколайович
Дата народження
18.11.1996Дата загибелі
21.05.2024Звання
капітан поліції
Вік
27 роківВладислав народився на Донеччині, у місті Хрестівка. Втративши батьків у дев’ятирічному віці, він зростав під опікою дідуся. Вищу освіту здобув у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, ставши магістром з превентивної діяльності. З юності, відчувши брак батьківського тепла, Владислав прагнув присвятити себе допомозі дітям, покращувати їхнє життя. Діти були його всесвітом. У званні капітана він працював у відділі превенції Краматорського районного управління поліції, а його родина мешкала у Костянтинівці Донецької обслаті. Протягом десяти років Владислав самовіддано та сумлінно служив у лавах поліції. З перших днів служби він виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема брав участь в обороні міста Костянтинівки. У 2023 році, коли ворог вже контролював половину Бахмута, Владислав безстрашно вивозив дітей з-під обстрілів, отримавши при цьому закриту черепно-мозкову травму. У 2024-му, після окупації Авдіївки, він евакуював родини з дітьми з прифронтових зон та неодноразово потрапляв під ворожий обстріл. Не хвилини не роздумуючи він відправлявся у пекло задля порятунку дитячих життів. Його незламний дух проявлявся у кожній дії: від розбору завалів та надання першої допомоги до психологічної підтримки та непохитного захисту дітей рідного краю. Владислава знали у кожній школі, дитсадку, училищі громади - адже навіть у найтемніші години він цілодобово був поруч з дітьми. За майже три роки війни завдяки його мужності понад тисяча родин з дітьми знайшли порятунок та безпечне життя. Для них він став прикладом того, яким має бути поліцейський. Його героїчні вчинки задля них залишились прикладом мужнього, чесного, справедливого та відданого своїй справі поліцейського — героя. Такий він був… таким і навіки залишився у памʼяті. За свою віддану службу його відзначили нагрудним знаком «Учасник бойових дій», а також численними грамотами та подяками. Життя Владислава Миколайовича Жданова, 27-річного старшого інспектора сектору ювенальної превенції, обірвалося 21 травня 2024 року у Краматорську на Донеччині під час виконання бойового наказу. Поховали його у селі Іванопілля Краматорського району Донецької області. У нього залишилися дружина Ольга, доньки Поліна та Марія, яким на момент загибелі тата було 5 років та 3 місяці. Втрата найріднішої людини, батька та чоловіка, стала для них непомірним горем. Й досі щодня його рідні дівчата запалюють свічку пам’яті біля портрета тата. Для них він назавжди залишиться янголом-охоронцем, що оберігає їх з неба.