Герої не вмирають
Кузнєцов Олександр Сергійович
Дата народження
10.10.1979Дата загибелі
03.05.2024Звання
молодший сержант
Вік
44 рокиКузнецов Олександр Сергійович народився 10 жовтня 1979 року в с. Білецьківка Кременчуцького району, навчався у професійно-технічному училищі Nº2 м. Кременчук (зараз ВІТУ Nº7 м. Кременчук), працював в АТ Кременчуцький сталеливарний завод. Був обраний депутатом Кременчуцької районної ради VII скликання. За період своєї депутатської діяльності був неодноразово відзначений керівництвом Кременчуцького району за сумлінне виконання депутатських обовʼязків, за особистий внесок у вирішенні проблемних питань та реалізації заходів у сфері соціально-економічного розвитку Кременчуцького району, за особистий внесок у реалізації державної політики у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З початку АТО - ООС здійснював активну волонтерську діяльність від міста Кременчук, збирав необхідні матеріали і засоби для українських військових підрозділів. До початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Олександр Кузнецов перебував в рядах резервістів Кременчуцького окремого батальйону територіальної оборони. За період перебування в складі резервістів особисто приймав участь в конкурсі стрілецьких взводів ТрО ОК «Північ», продемонстрував високі показники бойової підготовки і допоміг здобути 1 місце серед інших підрозділів, а також приймав участь на Всеукраїнських змаганнях стрілецьких взводів у складі команди Кременчуцького ОБТрО, виборовши 3 призове місце. Ці показники загалом вплинули на популяризацію резервістського руху і підготовки до національного спротиву серед населення Кременчука і Кременчуцького району. Проходив військову службу у складі 145 окремого батальйону територіальної оборони м. Кременчук з 24 лютого 2022 року, із честю виконував військовий обовʼязок, зарекомендував себе з позитивної сторони, проявляв ініціативу, відповідаючи за успішне виконання підпорядкованим підрозділом бойових завдань. Брав участь у бойових діях у районі Білопілля Сумської області, Кліщіївки, Марʼїнки, Новомихайлівки та Авдіївки Донецької області. Його мужність, стійкість та самопожертва стали прикладом справжнього служіння Українському народові. Олександр віддав своє життя, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, поблизу с. Нетайлове, Покровського району Донецької області. За сумлінну службу та особисту хоробрість був нагороджений почесною відзнакою командира 145 ОБ ТрО, нагрудним знаком Хрест хоробрихи та відзнакою «За оборону рідної держави». Загинув 3 травня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України.