Герої не вмирають
Дудка Юрій Андрійович
Дата народження
21.12.1980Дата загибелі
29.08.2014Звання
солдат
Вік
33 рокиДудка Юрій Андрійович народився 1980 року в селі Хоминці, Роменського району, Сумської області. Закінчив Хоминцівську ЗОШ, 1999 року здобув професію машиніста автомобільного крану у ВПУ № 11. Пройшов строкову службу в Президентському полку. Після служби в армії працював у службі державної охорони, з 2001 року на Кременчуцькому сталеливарному заводі водієм, від 2013 року — на Крюківському вагонобудівному заводі водієм автокрану. З початком військової агресії добровольцем прийшов до військкомату, підписав контракт не чекаючи мобілізації. Солдат, номер обслуги мінометного взводу, 93-тя окрема механізована бригада. З 11 серпня 2014 року охороняв селище Грабське під Іловайськом. Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, поблизу села Червоносільське під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі поміж селами Многопілля — Червоносільське — Осикове. 3 вересня 2014 року тіло Юрія Дудки разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до Дніпропетровську. 16 жовтня тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі як невпізнаний Герой. Ідентифікований у березні 2015 року серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв. 10 квітня 2015 року з Юрієм попрощалися у Кременчуці. Похований з військовим почестями у Хоминцях, поряд із братом Володимиром. 9 травня 2015 року в Хоминцівській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку випускникам Володимиру та Юрію Дудкам. Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 32. В Сумському вищому училищі будівництва та автотранспорту (раніше ПТУ-11) йому відкрито меморіальну дошку, про життя Юрія знято короткометражний фільм. Нагороди: Орден "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно) Указом Президента України №9/2016 від 16.01.2016, нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).